?

Log in

No account? Create an account

Рідна моя

Смерть собаки - наче втратила друга, бабцю і дитину одночасно.

Насправді тепло, що ми прожили разом ціле собаче життя.
Я в дитинстві часто застуджувалась, а тепер – не дуже.
Але і тоді і зараз люблю день, коли вперше після хвороби виходжу на вулицю. Cтрашенно щастить, що в ці дні багато сонця, і воно здається яскравішим ніж зазвичай. І люди привітнішими. І хочеться з усіма вітатись. І розсипатись в компліментах. І давати корисні поради. І влучно жартувати. І робити щось пам'ятне. А додому не хочеться. Зовсім.

Щоночі, як схожу на ковзанку, мені сниться лід. І там я звісно не тримаюсь за бортик і плутаюсь в ногах, а роблю піруети. А на шиї в мене - боа, а на голові - бант.

Радісним в тому, що не вмію кататися, вбачаю тільки одне - таких самих невдах як я. Всі вони напрочуд приємні люди. І ми з ними люб'язно пропускаємо одне одного, підбадьорюємо і жартуємо. Бо всі невдахи - браття і сестри. І нам треба триматися разом.

А насправді найбільше зараз хочеться навчитися не впадати в паніку і не впиватись в поручні, коли хтось падає поряд.

отчегожеотчего

В мене тепер теж є людина, з якою я «нібито не знайома».

Але бентежить інше:

Отчего лягушки спят без подушки?
Отчего у птичек нет рукавичек?
И отчего шоколадки не растут на кроватке?

Silvervince - Mademoiselle B

Кліп, в якому Юрій Хусточка схожий на павучка і грає на банджо (якщо я правильно розумію, що таке банджо)

Все фіолетово

Побачила в sess_sunny, а вона у Тані, а Таня у Каті. Особисто з ними не знайома, але мабуть хороші дівчатка.

Цветовой тест




Пройти тест в блоге teh-nomad

Хвилюючий тест.

Sep. 21st, 2010

Може така старість і є: слухаєш кавери і згадуєш, як вперше почула цю пісню в оригіналі?
Якщо так, то і нехай. І тоді вже не дорікайте мені нічим, бо хто зна, якими ви будете в старості.

Sep. 15th, 2010

Джаз Коктебель - хороший спосіб попрощатися з літом.
Насправді аж ніяк не боязко готуватися переживати дощі.

Де совість?

Звісно я розумію, що робота в бюро ритаульних послуг з часом вбиває чуттєвість до чужих смертей. Але тактовність має ж залишатись?

Вчора на сходах біля дверей сусідів я зустріла чоловіка років тридцяти. В них вдома нікого не було, і він запитав мене:
- Що Ви знаєте про мешканців?
Я сказала:
- Нічого,- бо міліціонером він не був, а грабіжником - хто зна. І я пішла додому. За хвилину він почав дзвонити мені в двері, дуже настирливо, кричати, щоб я вийшла, що хоче зі мною поговорити. Хвилин 20 тиснув на дзвінок, поки не зрозумів, що я не вийду і переключився на нашу третю сусідку. Ії двічі питати не треба, вона розказала багато такого, про що я не здогадувалась, і він радісний пішов, залишивши в дверях сусідів проспект з переліком ритуальних послуг.

Мало того, вони іноді повідомляють про смерть родичам раніше за лікарню і одразу починають пропонувати засмученим людям свої товари.

Sep. 8th, 2010

До мене вчора в універі підійшов незнайомий "мачо" і попросив потримати плейбой. Як треба на таке реагувати? Бо мені не важко. Я потримала.